Мова

Андрусів Віктор Володимирович

Віктор Володимирович Андрусів (25 липня 1983, Львів) — політичний та громадський діяч, [1] радник голови Міністерства внутрішніх справ України та керівника Офісу Президента, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2016-2020). Засновник волонтерського проєкту «Добробат» [2], «Ищи своих» [3], кандидат політичних наук, аналітик і публіцист.

Життєпис

Народився 25 липня 1983 року у Львові. У шкільні роки приєднався до патріотичної організації «Спадщина». Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені І. Франка. У 2005 році закінчив факультет міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародні відносини та світова політика». Отримав диплом політолога-міжнародника та перекладача. Того ж року переїхав до Києва. З 2005 до 2008 року навчався в аспірантурі Національного інституту стратегічних досліджень. За два роки захистив дисертацію на тему «Механізми формування спільної ідентичності в ЄС та перспективи їх застосування в Україні». [4]

Віктор Володимирович Андрусів
Віктор Володимирович Андрусів
Народився
25 липня 1983 року, Львів
Громадянсво
Українець
Діяльність
Політичний та громадський діяч, аналітик, публіцист
Alma Mater
Львівський національний університет імені І. Франка

Політична діяльність та погляди

2006 року Віктор Андрусів став членом всеукраїнської громадської молодіжної організації «Демократичний Альянс» (до 2007 року — Християнсько-демократична молодь України), яка у 2010 році ухвалила рішення про створення політичної партії. Віктор Андрусів був обраний заступником голови партії Демократичний альянс [5]. Заснував та очолював аналітичну структуру партії Інститут Демократичного Альянсу імені Р. Шумана. Відіграв одну з ключових ролей в організації кампанії акцій протесту Демократичного альянсу під Межигір’ям, яка розпочалася у квітні 2013 року, пізніше — у формуванні позиції та координації участі партії у Революції Гідності. Виступав проти укладення опозицією угоди з Януковичем [6].

На початку виборчої кампанії парламентських виборів 2014 року вийшов із Демократичного альянсу. Що стало причиною такого рішення публічно Андрусів не коментував.

У березні 2015 року на з’їзді політичної партії Українська платформа «Собор» Віктора Андрусіва обрано заступником голови партії [7]. На цьому ж з’їзді партію перейменовано в Республіканську платформу.

З липня 2015 року по лютий 2016 Віктор Андрусів працював заступником Голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань [8].

Пізніше був на призначений на посаду виконавчого директора аналітичного центру Український інститут майбутнього, який створював з нуля. За час його керівництва УІМ увійшов в перелік провідних аналітичних центрів України. Було підготовлено понад 100 експертних доповідей щодо реформ та змін в країні.  Зокрема, такі відомі доповіді як «Майбутнє українських олігархів» [9], «Смерть Путіна» [10], «Стратегія 2030» [11].

Віктор Андрусів входив до передвиборчого штабу Президента Володимира Зеленського [12].

У 2021 році заснував Київську школу державного управління ім. Сергія Нижного [13].

Віктор Андрусів є аналітиком, публіцистом, кандидатом політичних наук. Написав понад 50 статей на теми політичної системи, реформ, Конституції тощо, нині дописи його авторства розміщені в провідних українських виданнях. Віктор Андрусів брав участь у розбудові різних громадських організацій та реалізації проєктів. Серед них Партнерство Новий Громадянин, Український незалежний центр політичних досліджень. Долучився до розробки ряду законопроєктів, зокрема, «Про доступ до публічної інформації» та «Про громадські об’єднання» [14].

До 11 липня 2022 року був радником Голови Міністерства внутрішніх справ та радником Голови Офісу Президента України. З початку російсько-української війни заснував ряд гуманітарних проєктів, зокрема:

«Прихисток» [15] — сайт для пошуку тимчасового житла біженцями (спільно з дружиною Галиною Янченко);

«RecreateUA» [16] — проєкт для архітекторів, які пропонують ідеї відновлення зруйнованих будівель;

«Добробат» [17] — волонтерський проєкт допомоги у відновленні зруйнованих будівель в звільнених містах.

11 липня 2022 року пішов у відставку з посад радника Голови МВС України та радника Голови Офісу Президента України.

Публіцистика

Віктор Андрусів є автором книг «Змінити майбутнє» та «Візія України 2030»[18].

Книга «Змінити майбутнє» вийшла 2014 року. Книга є футуристичною — про Україну в перспективі найближчих десятиліть. Вона написана від імені Президента майбутньої України, за час правління якого країна стала розвинутою та впливовою державою. У книзі покроково описано як винахідливий та амбітний Президент вирішував найбільш болючі проблеми країни та вдавався подекуди до досить нестандартних рішень, які в підсумку дали потужний результат. Книгу присвячено Героям Небесної сотні Андрію Мовчану та Устиму Голоднюку.

Книга «Візія України 2030» вийшла у 2019 році. Віктор Андрусів написав її у співавторстві з Анатолієм Амеліним та експертами. У книжці експерти Українського інституту майбутнього вперше сформулювали повну візію про те, якою буде українська економіка 2030 року, якими стануть промисловість, інфраструктура, освіта, туризм, медицина, армія та інші сектори. Які спеціальності та професії матимуть попит, а які зникнуть, які навички варто опанувати, щоб стати конкурентоспроможним у сучасному світі, та про безліч інших аспектів життя українців.

Сімейний стан

Одружений з Галиною Янченко. Має доньку та сина.

Посилання

Telegram

Facebook

YouTube

  1. ↑ Виктор Андрусив: биография, фото, новости, последние авторские публикации. www.facenews.ua (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  2. ↑ Добробат. Вікіпедія (укр.). 7 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  3. ↑ Ищи своих. 200rf.com. Процитовано 23 лютого 2023.
  4. ↑ Каталоги – НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 23 лютого 2023.
  5. ↑ Список “Демократичного альянсу” на виборах. Українська правда (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  6. ↑ Віктор Андрусів звільнився з посад радника голови МВС та керівника ОП. ПравдаТУТ NEWS: Головні новини, Львів, Україна (англ.). 11 липня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
  7. ↑ УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА ПАРТІЯ “СОБОР” (УРП “СОБОР”). resource.history.org.ua. Процитовано 23 лютого 2023.
  8. ↑ Віктор Андрусів: На Донбасі є утилітарне розуміння України. hvylya.net (рос.). 6 серпня 2015. Процитовано 23 лютого 2023.
  9. ↑ Майбутнє українських олігархів | Український інститут майбутнього (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  10. ↑ Доповідь: “Смерть Путіна” | Український інститут майбутнього (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  11. ↑ Економічна стратегія України 2030. strategy.uifuture.org (англ.). Процитовано 23 лютого 2023.
  12. ↑ Межа жарту. Як Зеленський готується до виборів. Українська правда (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  13. ↑ Про Сергія Нижного – Київська Школа Державного Управління (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  14. ↑ Віктор Андрусів | Український інститут майбутнього (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  15. ↑ Прихисток – прихисти своїх. prykhystok.in.ua (uk-UA). Процитовано 23 лютого 2023.
  16. ↑ Re:Create Ukraine. recreateua.com (англ.). Процитовано 23 лютого 2023.
  17. ↑ Добробат – це добровольчий будівельний батальон! (ua). Процитовано 23 лютого 2023.
  18. ↑ Віктор Андрусів. nashformat.ua (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.